Ви є тут

Бойко Віталій Федорович. Інтерв'ю.

Повну версію інтерв'ю читайте ТУТ!

Заслужений юрист України, почесний член Асоціації правників України, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, голова громадської ради при Державній судовій адміністрації України, віце-президент Всеукраїнської суддівської асоціації, член ради громадсько-політичного об’єднання «Український форум». Суддя вищого кваліфікаційного класу

Народився 30 вересня 1937 року у селі Кропивне Ніжинського району Чернігівської області. Трудову діяльність розпочав у 1951 році. В 1954 році закінчив Ніжинський технікум підготовки культурно-освітніх працівників, працював два роки завідувачем сільського клубу. У 1956–1959 рр. проходив строкову військову службу. У 1963 році закінчив Харківський юридичний інститут, спеціальність «Правознавство», отримавши червоний диплом з відзнакою. Один із небагатьох, хто разом із своїм товаришем В. І. Кононенком виявив бажання працювати в судовій системі. Ще до здачі державних іспитів і отримання диплому був обраний суддею районного народного суду.
Як відмінник навчання, активний учасник громадського життя інституту, член партбюро курсу (секретарем партійної організації був відомий вчений-юрист, перший проректор Національної юридичної академії України, професор В. В. Сташис) мав багато пропозицій для працевлаштування: в КДБ, органи прокуратури, займатися науковою роботою. Але Віталій Федорович залишився вірним своєму вибору – працювати суддею.
Упродовж десяти років після закінчення інституту працював народним суддею, головою Амур-Нижньодніпровського районного народного суду міста Дніпропетровська. Наступні три роки – заступником голови Дніпропетровського обласного суду.


Віталій Федорович з дружиною і доньками

На посаді голови Донецького обласного суду перебував із 1976 по 1986 р. Зарекомендувавши себе якнайкраще, отримав запрошення до столиці. Протягом 1986–1990 рр. працював першим заступником Міністра юстиції УРСР. З 1990 по 1992 р. – Міністр юстиції України. Упродовж 1990–1993 рр. – голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України, по виборах Президента України, по проведенню Всеукраїнського референдуму щодо питання проголошення незалежності України.
Віталій Федорович Бойко мав честь відкрити перше пленарне засідання Верховної Ради України першого скликання, вручити посвідчення про обрання на посаду першому Президенту України Л. М. Кравчуку, оголосити на засіданні Верховної Ради України офіційні результати референдуму з питання незалежності України. Він один із організаторів Спілки юристів України. З 1992 року – завідуючий відділом національної безпеки, оборони, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України.
З 1993 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова. Має дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України, а також почесне звання – Народний посол України. У грудні 1994 року був обраний Головою Верховного Суду України. Започаткував діяльність Вищої Ради юстиції Україні.
В зв’язку з досягненням пенсійного віку у жовтні 2002 року пішов у відставку з посади Голови Верховного Суду України. З листопада 2002 року працював віце-президентом – директором Інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. У липні 2005 року обійняв посаду голови постійно діючого Третейського суду при Укоопспілці. Арбітр міжнародних комерційних арбітражних судів при Торгово-промислових палатах України та Республіки Молдова.
На переконання Віталія Федоровича, рівень демократії в суспільстві прямо залежить від статусу суду і стану судочинства в державі. Він – один із ініціаторів розширення співробітництва з представниками правових систем інших держав, запозичення позитивного досвіду щодо створення незалежного об’єктивного та неупередженого правосуддя. В. Ф. Бойко – автор 26 публікацій з питань становлення і розвитку в Україні судової влади, зокрема: «Становлення незалежного високопрофесійного суду – нагальна потреба сьогодення» (1996), «Конституція України і становлення незалежної судової влади» (1999), «Судова система: проблеми реформування та розвитку» (2000), «Мала судова реформа в Україні» (2002), «Право людини на правосуддя» (у співавторстві, 2003). Ініціатор багатьох законопроектів та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України, здійснення судово-правової реформи в державі. Член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Член Національної конституційної ради. Віталій Федорович активно працює в громадських об’єднаннях в якості віце-президента незалежної суддівської асоціації України, голови громадської ради при Державній судовій адміністрації. Член громадсько-політичного об’єднання «Український форум» та інших.
Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (вересень 1987), Почесною відзнакою Президента України (серпень 1996), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (указ Президента України від 27 листопада 2001 року), Почесною грамотою Верховної Ради України (2001, 2002), багатьма відомчими нагородами. Почесний доктор Міжнародної кадрової академії та Одеської національної юридичної академії, доцент.
В. Ф. Бойко не забуває про свою малу батьківщину. Був одним із організаторів створення в місті Києві громадського об’єднання «Чернігівське земляцтво». За його активного сприяння побудована в селі Кропивне церква святої Варвари, жителі забезпечені телефонним зв’язком. Опікується Віталій Федорович потребами сільської школи, приділяє увагу односель-чанам – ветеранам Великої Вітчизняної війни.
Дружина Еліна Михайлівна – лікар. Разом виховали двох гарних доньок. Обидві мають вищу юридичну освіту, працюють за фахом. Наталія – адвокат, Лариса – провідний спеціаліст у банківській сфері. Віталій Федорович радіє також онукам. Старший Антон – студент юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Життєве кредо: «Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні»..

Делегація українських юристів у складі В. Ф. Бойка, В. М. Стретовича, В. І. Шишкіна, О. В. Лавриновича у США, серед співробітників радіостанції після виступу в прямому ефірі «Голос Америки»Повну версію інтерв'ю читайте ТУТ!
Фото: 

Наші партнери